Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Эй, люди, чекайте что у меня произошло! Я наконец-то нарыл закладки на МДМА и решил закоренело загоняться! Кто бы мог подумать, что я, обычный ни о чем не подозревающий комик, окажусь в такой химической истории.
Началось все с того, что я услышал от своих хиппи-друзей истории про их приключения с ЛСД. Они рассказывали, как круто изменяется восприятие, как все цвета становятся ярче, а музыка звучит прямо в душе. Меня зацепили эти истории, и я решил попробовать сам. Заказал ЛСД 25 и подумал, что это будет самое офигенное путешествие в жизни.
Когда наконец получил свою посылку, я был взволнован не на шутку. Попалась мне какая-то странная ковырялка, которую я не мог сразу определить. Было безумно интересно узнать, как оно действует. Поэтому решил задать вопрос наркологу, чтобы не навернуть беду.
Нарколог ответил мне, что это МДМА - сразу же мое сердце забилось быстрее в такт музыке. Больше всего меня пугало, что я могу загнуться и не вернуться обратно.
Но, к черту, я решился! Проглотил эту маленькую таблетку и стал ждать. Время ползло очень медленно. Мои руки начали дрожать, а сердце бешено колотилось. Как только началось, я понял, что меня ждет нечто совершенно новое, что-то невероятное.
Я смотрел сериалы, а вокруг все казалось таким реальным, что становилось сложно отличить фантазию от реальности. Все они были настолько сюрреалистичными, что иногда думал, будто попал в мир калейдоскопа. Цвета текли, звуки становились кристально чистыми, а чувства усиливались до безумия.
Я погрузился в этот мир настолько глубоко, что забыл о всем. Все проблемы, тревоги и страхи исчезли. Я был свободен, словно птица в небе. Время пролетело незаметно, и я не мог остановиться.
Но вся эта радость и блаженство закончились так же быстро, как начались. Когда я проснулся на следующий день, я почувствовал себя как после мощного удара молотком. Мое тело было расколото на куски, голова болела, а энергия упала до нуля. Я был абсолютно выбит из колеи и понял, что это было не самым разумным решением.
И все-таки, эта небольшая экскурсия в мир химии оставила свой след. Мне стало интересно, что еще я мог бы попробовать. Начал копаться в информации о разных наркотиках. Узнал про бензодиазепины и их успокоительные свойства. Решил тоже попробовать. Заказал себе таблетки Валерьянки, чтобы посмотреть, как они действуют на меня.
В результате оказался несколько разочарован. Валерьянка, блин, оказалась не такой уж и сильной штукой. Может, она была не той дозировки, или я просто к нестабильной химии привык, да и кто его знает. В общем, ничего особенного я не почувствовал, кроме легкой усталости и немного сонливости. Видимо, моему организму нужно что-то более серьезное, чем валерьянка, чтобы порадоваться.
Ну, в общем, и так прошел еще один день в моей жизни наркоманского комика. Не знаю, хана ли моей здоровой психике после всего этого, но я ни на секунду не пожалел о своем выборе. Я готов рисковать ради новых ощущений и острых эмоций. Ведь только в такие моменты я действительно ощущаю себя живым.